Їжа як товар: що розповідає кулінарна реклама

Дослідницьке питання

Я хочу дізнатися, як українські підприємства продавали їжу і що реклама розповідає про економіку та повсякдення громади.

Рекламні кулінарні книжечки, цінники й оголошення часто сприймають як другорядні джерела, бо головною в них була не страва, а торгова марка. Але саме тому вони цінні. Реклама називає конкретні фірми, адреси, продукти і ціни, тобто показує той рівень повсякдення, якого немає в «серйозних» кулінарних книжках. Маршрут веде від міжвоєнної Галичини, де кулінарний текст ставав рекламою кооперативів і крамниць, до діаспори, де реклама українських ресторанів і крамниць була частиною життя громади.

Логіка відбору

До маршруту включено матеріали з розділу «Реклама» та рекламні вирізки з розділу «Преса і література», в яких їжа подається як товар. Відібрано лише ті, що називають конкретні підприємства: це робить їх джерелом не лише про кухню, а й про економічну історію. Зупинки розташовано хронологічно, а перехід між Галичиною і діаспорою показано через постать, що пройшла обидва світи. Кулінарні сторінки часописів, де реклама трапляється побіжно, свідомо не включено, бо це тема окремого маршруту.

Зупинки

1. Рецепт як реклама. «Здорова кухня», Рогатин, імовірно 1920-ті. Брошура пов’язана з протиалкогольним рухом і згадує десятки торгових марок і кооперативів: «Маслосоюз», «Центросоюз», «Рій», фабрику «Фортуна Нова». Зверніть увагу, як поради щодо здорового харчування поєднуються з указівкою, де купувати продукти. Автора й рік не встановлено, і кураторський опис прямо пояснює, на чому ґрунтується датування.

2. Кооператив у кожному рецепті. «Цукорництво», видавництво «Новочасна Рекляма», Львів, 1938. Рецепти тортів і тістечок, де згадано рекламовані марки, насамперед пасічницький кооператив «Рій». Оголошення наприкінці дозволяють скласти карту львівських харчових підприємств з адресами. Порівняйте, які марки повторюються з попередньою зупинкою.

3. Міжнародна фірма говорить українською. «Смашні і поживні страви», фірма Knorr, 1938. Рекламний буклет, підготовлений до Східних торгів у Львові. Подивіться, як велика іноземна компанія звертається до української господині її мовою і як вбудовує свій продукт у рецепти.

4. Від прилавка до городу. Цінник насіння крамниці Богдана Поповича, Львів, 1938. Каталог насіння крамниці при Спілці українських агрономів. Це нагадування, що харчовий ланцюг починається не на кухні. Власник наприкінці 1940-х емігрував до США, і його біографія веде маршрут через океан.

5. Українська ресторація в Ню Йорку. Рекламна листівка Українсько-Американського ресторану Мирона і Марусі Сітницьких. Такі листівки рідко зберігаються. Оригінал у фондах УВАН. Зверніть увагу, як заклад позиціонує себе: як український, американський чи обидва одразу.

6. Свято як привід для реклами. Новорічна реклама з побажаннями, Ню Йорк. Порівняйте з рекламою з Галичини: чи змінилася мова звертання, чи з’являються англійські назви.

7. Реклама, яка тішить. «Рекламні колядки» з часопису «Лис Микита», 1980. Жартівливі віршики на мотив колядок про відомі українські бізнеси: крамниці «Сурма» та «Арка», цукорню «Веселка», ресторан «Орхідея». Коли рекламу пародіюють, це означає, що читачі добре знали ці заклади. Фактично це довідник українського комерційного ландшафту Ню Йорка того часу.

Як працювати далі

Виписуйте з кожного рекламного матеріалу назви фірм, адреси і продукти. Так можна відтворити карту українського харчового бізнесу міста. Шукайте назви кооперативів («Маслосоюз», «Рій», «Центросоюз») у повнотекстовому пошуку: вони трапляються і в кулінарних сторінках «Нової Хати». Для діаспори фільтруйте за полями «Країна» та «Місто».

Обмеження

Галицька частина маршруту представлена кількома виданнями 1920–1930-х років, а діаспорна — переважно окремими вирізками й листівками, частина з них без дати. Період між 1939 і 1980 роками майже не представлений. Реклама показує, що пропонували, а не скільки купували. Повнотекстовий пошук не охоплює вирізки у форматі зображень.

Пов’язане

  • маршрут «Як читати радянське меню» — для контрасту між рекламою на ринку і затвердженою рецептурою;
  • господарські сторінки «Нової Хати», де ті самі кооперативи з’являються поруч із рецептами.

Читайте також