Цей матеріал показує, як працювати з корпусом Seeds & Roots як із джерельною базою — у власному дослідженні або на заняттях. Він адресований дослідникам історії та антропології їжі, викладачам і студентам гуманітарних спеціальностей, учителям старших класів, працівникам музеїв і бібліотек, кухарям, які працюють з історичними рецептами.
Кожен сценарій складається з дослідницького питання, конкретних матеріалів бібліотеки, з яких варто почати, і кроків роботи з інструментами сайту. Сценарії можна брати як є або змінювати під власну тему. Як користуватися пошуком, фільтрами й переглядачем, пояснено в окремому гайді «Як користуватися бібліотекою».
Корпус як джерело: що врахувати перед аналізом
Корпус — це впорядкована добірка, а не повна картина кулінарної культури. Перш ніж робити висновки, варто врахувати п’ять обмежень.
- Кухарська книжка описує норму, а не практику. Вона показує, як автор чи видавець вважав за потрібне готувати. Що їли насправді, краще видно з рукописних зошитів, меню, спогадів і пресових дописів читачок. Найсильніші висновки дає поєднання цих типів джерел.
- Склад корпусу — результат добору. До бібліотеки потрапило те, що збереглося, знайшлося і було передане родинами чи установами. Видання діаспори представлені переважно громадами США й Канади та жіночими організаціями. Принципи добору описано на сторінці Редакційна політика.
- Корпус багатомовний. Поруч з українськими є польськомовні видання XIX — початку XX ст., надруковані на території сучасної України, англійськомовні видання діаспори та окремі російськомовні документи УРСР. Мова видання — це теж дані: вона показує, для кого і в яких умовах писали.
- Тексти подано в оригінальному правописі. Розпізнаний текст може містити технічні неточності. Цитату для публікації завжди звіряйте зі сканом сторінки.
- Метадані бувають неповними. Для частини матеріалів не встановлено рік, автора чи місто. Порожнє поле означає «не встановлено», а не «не існує».
Дослідницькі сценарії
Шість сценаріїв нижче побудовано на матеріалах, які вже є в бібліотеці. Це відправні точки, а не готові відповіді: у кожному названо питання, джерела для старту і спосіб роботи.
1. Кухня в жіночій пресі: від міжвоєнного Львова до діаспори
Питання. Як жіночі організації формували уявлення про «правильне» домашнє харчування і як ця модель змінилася після еміграції?
З чого почати:
- Господарські сторінки часопису «Нова Хата» за 1934 рік, а також річники 1937 і 1938 — Львів, кооператив «Українське Народне Мистецтво»;
- Соня Бей, «Як ми варили борщ» — той самий видавець, 1930-ті;
- Кулінарні сторінки «Нашого життя» — Союз Українок Америки, річники 1951–1964, укладачка Наталя Костецька;
- стаття «Горнятко замість ваги: еволюція кулінарних сторінок „Нашого життя”, 1944–1959».
Як працювати. Порівняйте рубрики двох видань за однаковими параметрами: які страви пропонують, до яких свят, як подають міри (вага чи посуд), до кого звертаються. Фільтр «Часовий проміжок» допоможе вибудувати хронологію.
2. Безм’ясна кухня: піст, ярина, вегетаріанство
Питання. Що означала їжа без м’яса в Галичині на початку XX ст. — релігійну практику, економію чи медичну рекомендацію?
З чого почати:
- Михайлина Горбачева, «Практична господиня. І. Безм’ясна кухня» — розділ «Рідкісні українські кулінарні книги»;
- Romualda Tarnawska, «Kuchnia jarska» — вегетаріанська кухня лікарні д-ра Аполінарія Тарнавського в Косові, 1900-ті, польською;
- стаття «Піст, ярина, вегетаріанство: що означало їсти без м’яса в Галичині 1901–1937 років».
Як працювати. Шукайте по корпусу слова «ярина», «пісний», «вегетаріанський» і порівняйте, в яких типах видань і десятиліттях вони трапляються. Окремо зверніть увагу, як аргументують відмову від м’яса: посиланням на церковний календар, на здоров’я чи на ціну.
3. Як створювали «українську радянську кухню»
Питання. Через які інституції та документи в УРСР формувався канон «українських страв» і чим він відрізнявся від довоєнних галицьких видань?
З чого почати:
- Додаток №8 до звіту «Удосконалення рецептур, технології приготування та поліпшення асортименту українських страв», В. К. Юдаєва, Міністерство торгівлі УРСР, 1965, російською;
- Документи підсумків ІІ Всесоюзного конкурсу молодих кухарів, кондитерів, офіціантів за 1967 рік, російською;
- Меню ресторану «Столичний» (Київ), 1967 і меню Декади української кухні в готелі «Київ» у Братиславі, 1980-ті;
- статті розділу Деколоніальні студії.
Як працювати. Складіть перелік страв, які документи називають «українськими», і перевірте пошуком, чи трапляються вони у виданнях 1900–1930-х. Зверніть увагу на мову документів: вона показує, хто і для кого затверджував канон.
4. Норма і практика: друкована книжка проти рукописного зошита
Питання. Що господині справді переписували для себе і як це співвідноситься з тим, що радили друковані посібники?
З чого почати:
- Рукописний збірник пані Ольги Соневицької, Станиславів, 1920-ті;
- зошити з колекції пані Марусі Дурбак-Миськів, Чикаґо, 1950-ті;
- для порівняння — друковані видання того ж десятиліття з розділу «Рідкісні українські кулінарні книги».
Як працювати. Візьміть один тип страв, наприклад печиво, і порівняйте зошит із друкованою книжкою того ж періоду: склад, міри, послідовність дій, підписи «від кого» рецепт. Позначки на берегах і різні почерки — окреме джерело про те, як рецепти передавалися в родині.
5. Адаптація в діаспорі
Питання. Як українська кухня змінювалася в Канаді й США: які продукти замінювали, які страви ставали маркерами ідентичності, як змінювалася мова рецептів?
З чого почати:
- «Українська кухарка популярних українських, європейських та канадійських страв», видавництво «Канадійський Фермер», Вінніпеґ;
- кухарські книжки громад і відділів жіночих організацій — розділ «Кулінарні книги інституцій, парафій та громад», а також стаття «Що готували українки Сент-Кетрінс у 1981 році»;
- Михайло Боровський, «Рослини з України в Канаді», Вінніпеґ, 1975.
Як працювати. Використайте фільтри «Країна», «Штат / Провінція» і «Мова видання», щоб зібрати добірку однієї громади. Простежте, коли в книжках з’являються англійські назви страв і заміни продуктів.
6. Багатомовність кулінарної культури Львова
Питання. Як польськомовна кулінарна література XIX ст., видана у Львові, вплинула на українську і що з неї перейшло в перші українськомовні видання?
З чого почати:
- Florentyna Niewiarowska, Wanda Małecka, «Kucharka polska», Львів, 1901;
- розділ «Кулінарні книги польською, видані у Львові, Києві, Одесі»;
- Емілія Левицька, «Русская пекарня або Наука як варити і печи» — розділ «Рідкісні українські кулінарні книги»;
- стаття «Господиня чи вчена: польська кулінарна книга Львова і Києва, 1822–1921 рр.».
Як працювати. Порівняйте назви страв і кулінарні терміни в польськомовних і ранніх українськомовних виданнях. Відстежте, які слова запозичено, які перекладено, а які замінено новотворами.
Освітні сценарії
У таблиці нижче — завдання для різних аудиторій. Кожне можна виконати за одне–два заняття з доступом до сайту.
| Аудиторія | Завдання | Матеріали | Результат |
|---|---|---|---|
| Університет: семінар з історії, етнології, антропології їжі | Кожна група бере одну страву і простежує її в корпусі через три періоди: Галичина до 1939, діаспора 1950–1980-х, УРСР | Повнотекстовий пошук; фільтр «Часовий проміжок» | Коротка доповідь: як змінювалися склад, назва і символічне значення страви |
| Університет: семінар з джерелознавства | Порівняти друковану книжку і рукописний зошит одного десятиліття за картою аналізу джерела (розділ нижче) | Розділи «Рідкісні українські кулінарні книги» і «Приватні кулінарні зошити» | Заповнена карта аналізу і висновок про відмінність норми й практики |
| Старші класи: історія України | Що їли і що радили їсти у Львові 1930-х: прочитати одну господарську сторінку «Нової Хати» і знайти згадки про ціни, сезонність, свята | «Нова Хата» за 1934, 1937, 1938 рр. | Обговорення: що текст розповідає про повсякдення міста |
| Старші класи: українська мова | Знайти в тексті 1900–1930-х слова, яких немає в сучасній мові або які змінили написання; пояснити їх | Левицька «Русская пекарня», Горбачева «Практична господиня» | Словничок застарілих і регіональних кулінарних слів |
| Кулінарна освіта, кухарі | Відтворити історичний рецепт: перевести давні міри в сучасні, позначити всі власні припущення | Будь-яке видання зі статусом «Суспільне надбання» | Технологічна картка з двома колонками: оригінал і редакційна адаптація |
| Музеї, бібліотеки, громадські центри | Підготувати невелику виставку або вечір пам’яті про кулінарну традицію громади; зібрати від відвідувачів власні родинні зошити | Колекція «СУА | UNWLA», розділ «Приватні кулінарні зошити» | Експозиція і перелік нових зошитів для передачі в бібліотеку |
Задавайте студентам і учням одне обов’язкове правило: будь-яке твердження про минуле має спиратися на конкретну сторінку конкретного джерела з корпусу.
Карта аналізу джерела
Ці питання підходять для будь-якого матеріалу корпусу — книжки, зошита, меню чи газетної сторінки. Частину відповідей дає картка опису на сайті, решту — сам текст.
| Блок | Питання |
|---|---|
| Походження | Хто автор чи укладач? Хто видавець? Де і коли створено матеріал? Що з цього не встановлено? |
| Адресат | Для кого написано: міська господиня, селянська родина, учениця господарської школи, ресторан, громада в еміграції? Як текст звертається до читача? |
| Мова | Якою мовою і яким правописом написано? Чому саме так у цьому місці й часі? |
| Мета | Навчити, зекономити, зберегти традицію, продати товар, виконати план? Чи є реклама, посвята, передмова, які пояснюють мету? |
| Зміст | Які страви й продукти переважають? Які свята й сезони згадано? Які міри використано — вага, посуд, «на око»? |
| Відсутнє | Яких страв, продуктів чи тем немає, хоча їх можна було б очікувати? |
| Контекст | Що відбувалося в цей час: війна, дефіцит, еміграція, кампанії за здорове харчування? Як це видно в тексті? |
| Зв’язки | Які інші матеріали корпусу того ж автора, видавця, міста чи десятиліття варто прочитати поруч? |
Посилання на матеріали і права
Посилаючись на матеріал, називайте і оригінальне видання, і цифрову копію в бібліотеці. Рекомендований формат:
Автор. Назва. Місто: Видавець, рік. С. [номер сторінки]. Цифрова копія: Seeds & Roots — цифрова бібліотека кулінарних текстів українських земель і діаспори. URL сторінки матеріалу (дата звернення).
Приклад:
Niewiarowska F., Małecka W. Kucharka polska. Lwów: Druk. Narodowa St. Manieckiego, 1901. Цифрова копія: Seeds & Roots — цифрова бібліотека кулінарних текстів українських земель і діаспори. https://seedsandroots.net/kucharka-polska-2/ (дата звернення: 31.10.2026).
Перед тим як використати матеріал поза дослідженням чи заняттям, перевірте його «Статус прав/доступу» в картці опису:
- Суспільне надбання — можна вільно використовувати, зазначаючи автора і джерело;
- Публікується за згодою правовласника та Обмежене використання — дотримуйтеся умов, указаних в описі;
- Статус авторських прав не встановлено — для повторної публікації, виставки чи комерційного використання потрібна окрема перевірка прав.
Якщо ви публікуєте сучасну адаптацію історичного рецепта, позначайте її як свою і подавайте окремо від оригінального тексту — так само, як це робить редакція бібліотеки.
Знайшли помилку в описі чи розпізнаному тексті, маєте відомості про автора або хочете поділитися результатами занять? Пишіть на [email protected].
