“Кулінарна розмова”
Ми говорили про вареники.
Про голубці ми говорили.
І говорили ми про борщ.
І про горілку говорили.
А ти ображено сказав:
– Про Україну ви ні слова!
Старий патріотичний друже!
Про Україну ми ні слова?
В усіх варениках вона!
І в голубцях усіх вона!
І в кождому борщі вона!
І в кожнім келішку вона!
Ах, вибачай, а про пампушки
Не говорили, ми забули.
Приходь. Приходь обов’язково
Про Україну на розмову,
Бо і в пампушках – теж вона
Богдан Нижанківський (1909-1986)
Seeds & Roots — відкрита цифрова бібліотека кулінарних текстів українських земель і діаспори: рідкісні кухарські книжки, видання часів УРСР, рукописні зошити й гастрономічна пам’ять еміграції — ресурс для дослідження і промоції нематеріальної культурної спадщини. Бібліотека формує структурований корпус рідкісних кулінарних видань, забезпечує їхню цифрову доступність і пропонує інструменти навігації для роботи з ними — так, щоб кулінарні тексти читалися не лише як практичні джерела, а як культурні документи.
Що ми називаємо кулінарними текстами
Українська кулінарна література кінця ХІХ – ХХ століття — великий, але малодоступний корпус текстів. У проєкті це поняття охоплює кулінарні й господарські книги, тематичні розділи часописів, парафіяльні збірники, брошури, листівки й самвидавні матеріали. Значна частина цих джерел існує сьогодні лише в поодиноких примірниках — у приватних колекціях і архівах, з обмеженим доступом для дослідників і ширшої аудиторії.
Хронологічні межі проєкту обрані не випадково. Кінець ХІХ – перша половина ХХ століття — період активного українського державотворення й формування модерної національної ідентичності, а також розвитку жіночих господарських та освітніх ініціатив, пов’язаних із самоорганізацією та просвітництвом. Водночас цей час позначений вимушеними міграціями, що сформували структуру діаспорних спільнот.
У цей історичний період кулінарні тексти виконують функцію значно ширшу, ніж збірники рецептів і порад. Вони передають знання про економіку дому й раціональність, сприяють формуванню соціальної відповідальності й жіночого активізму, а також стають дієвим способом артикулювання ідентичності в умовах глибоких суспільних змін.
Окрему частину корпусу становлять кулінарні тексти української діаспори другої половини ХХ століття. У них авторки фіксують власний досвід адаптації кулінарної спадщини до нових соціальних і матеріальних умов, а також свідому роботу зі збереження культурної тяглості в ситуації еміграції та міжпоколінної передачі пам’яті.
Чому саме зараз
Повномасштабна війна суттєво змінила контекст роботи з культурною спадщиною. Питання ідентичності, тяглості та саморепрезентації набули особливої ваги, а запит на джерела, які дозволяють говорити про українську культуру через конкретні тексти й практики, а не узагальнені наративи, — зростає.
Водночас формується нова хвиля української діаспори. Разом із людьми переміщується і кухня — як повсякденна практика, як спосіб підтримувати зв’язок із домом і як інструмент представлення себе назовні. У цьому контексті осмислення попереднього діаспорного досвіду набуває особливої актуальності.
На сьогодні в Україні немає спеціалізованої цифрової бібліотеки, яка системно збирає й контекстуалізує кулінарні тексти як культурно-історичні джерела. Цю прогалину покликаний заповнити Seeds & Roots.
Як працює бібліотека
Робота з кожним виданням починається з інвентаризації та верифікації джерела: визначаються фізичний стан, повнота примірника, правовий статус і походження — архів, приватна колекція чи інституційне зібрання. Паралельно фіксується контекст: авторство, передмова, інституційна належність, історичні обставини створення.
Сканування відбувається за стандартами архівної якості (не менше 300–400 dpi), делікатним розворотним методом, що не пошкоджує оригінали. Після сканування тексти проходять автоматичне розпізнавання (OCR) з підтримкою української мови та історичних варіантів правопису, а частина розпізнаних текстів проходить ручну вибіркову верифікацію. Це забезпечує коректний повнотекстовий пошук і дозволяє працювати з текстом як із джерелом, а не лише як із зображенням.
Кожне видання описується через уніфіковану систему метаданих, що поєднує бібліографічні параметри й аналітичні поля: період, географічну прив’язку, тип видання, наявність і характер передмови, інституційний контекст, ключові теми. Окрім технічної фільтрації, бібліотека пропонує кураторські сценарії читання — тематичні добірки, регіональні корпуси, діаспорні хвилі, авторські маршрути — що поєднують дослідницьку логіку з доступністю для ширшої аудиторії.
Паралельно з формуванням корпусу триває дослідницька робота: реконструюється історія створення окремих видань, збираються біографічні відомості про авторок і укладачок, аналізуються передмови й структура збірників, готуються тематичні огляди діаспорних і регіональних корпусів. Бібліотека замислена не як пасивний архів, а як робочий дослідницький інструмент — відкритий до розширення, доповнення й подальшої аналітичної роботи.
Для матеріалів, де авторське право не дозволяє повного відкритого доступу, передбачені варіативні моделі публікації — обмежений перегляд, фрагментарна репрезентація чи опис без повного тексту. Такий підхід поєднує відкритість ресурсу з повагою до правовласників.
Партнери
Проєкт розвивається за підтримки партнерів, що працюють у сфері культури та освіти: Дому Франка — досвідченого культурного оператора з практикою роботи з текстами, архівами й цифровими форматами; Американського дому у Львові, Союзу Українок Америки та Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, членки яких були ініціаторками більшості видавничих проєктів у сфері кулінарних і господарських текстів в українській діаспорі.
