Українсько-анґлійський кухар

Белеґай М. Українсько-анґлійський кухар

Повний доступ

Стор. з 115
Сторінка 1
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Сторінка 14
Сторінка 15
Сторінка 16
Сторінка 17
Сторінка 18
Сторінка 19
Сторінка 20
Сторінка 21
Сторінка 22
Сторінка 23
Сторінка 24
Сторінка 25
Сторінка 26
Сторінка 27
Сторінка 28
Сторінка 29
Сторінка 30
Сторінка 31
Сторінка 32
Сторінка 33
Сторінка 34
Сторінка 35
Сторінка 36
Сторінка 37
Сторінка 38
Сторінка 39
Сторінка 40
Сторінка 41
Сторінка 42
Сторінка 43
Сторінка 44
Сторінка 45
Сторінка 46
Сторінка 47
Сторінка 48
Сторінка 49
Сторінка 50
Сторінка 51
Сторінка 52
Сторінка 53
Сторінка 54
Сторінка 55
Сторінка 56
Сторінка 57
Сторінка 58
Сторінка 59
Сторінка 60
Сторінка 61
Сторінка 62
Сторінка 63
Сторінка 64
Сторінка 65
Сторінка 66
Сторінка 67
Сторінка 68
Сторінка 69
Сторінка 70
Сторінка 71
Сторінка 72
Сторінка 73
Сторінка 74
Сторінка 75
Сторінка 76
Сторінка 77
Сторінка 78
Сторінка 79
Сторінка 80
Сторінка 81
Сторінка 82
Сторінка 83
Сторінка 84
Сторінка 85
Сторінка 86
Сторінка 87
Сторінка 88
Сторінка 89
Сторінка 90
Сторінка 91
Сторінка 92
Сторінка 93
Сторінка 94
Сторінка 95
Сторінка 96
Сторінка 97
Сторінка 98
Сторінка 99
Сторінка 100
Сторінка 101
Сторінка 102
Сторінка 103
Сторінка 104
Сторінка 105
Сторінка 106
Сторінка 107
Сторінка 108
Сторінка 109
Сторінка 110
Сторінка 111
Сторінка 112
Сторінка 113
Сторінка 114
Сторінка 115
1/115

Українсько-анґлійський кухар М. М. Белеґая вийшов 1917 року в Едмонтоні накладом Української видавничої спілки «Просьвіта». Видання було задумане як практичний кулінарний посібник для українців у Канаді та США й поєднало дві традиції: «старокраєву» частину, укладену за рецептами Леонтини Лучаківської, та англо-американську — за матеріалами White House Cook Book і Five Roses Cook Book.

Особливістю книжки є свідома адаптація рецептів до північноамериканського побуту: видавці використовували місцеві міри й назви продуктів, а також подали «ключ» для заміни вагових мір об’ємними. Англійські назви частково збережено для того, щоб господиням було легше купувати потрібні продукти в місцевих крамницях. Тож це не лише збірник рецептів, а й цікавий документ ранньої адаптації української кулінарної традиції до життя в Канаді та США.

Про практичну популярність видання свідчить і те, що ще у 1932 році «Свобода» рекомендувала Українсько-анґлійський кухар своїм читачкам як посібник для тих, хто хотів навчитися варити й пекти.

Цитування (APA):
Белеґай, М. М. (1917). Українсько-анґлійський кухар. Українська видавнича спілка «Просьвіта».
Цитування (Chicago):
Белеґай, М. М. Українсько-анґлійський кухар. Edmonton, Alberta: Українська видавнича спілка «Просьвіта», 1917.

Читайте також