Wiki-довідка (на основі Енциклопедії Українознавства):
Союз Українок Канади постав 25 грудня 1926 у Саскатуні під час Всеканадського українського з’їзду на базі місцевого Товариства ім. О. Кобилянської з метою гуртувати православних українок, зберегти і піднести їх національну свідомість, допомагати рідному краєві тощо.
Союз Українок Канади має триступневу організацію: централя (з змінним осідком: Вінніпег, Едмонтон, Гамільтон, Саскатун, Торонто), 5 провінціальних управ, 142 (на 1976 рік) відділи, кількість членів близько 5 000.
Ділянки праці: організаційна, культурно-освітня (серед інших при Інституті ім. П. Могили створено Музей народного мистецтва), виховна (співпраця при організації українського шкільництва, зокрема дошкілля), інформування канандського світу про Україну, видання (з 1929 стор. С. У. Ж. у тижневику «Український Голос», з 1960 — власний місячник «Промінь»).
Союз Українок Канади з 1939 року є членом Ради Жінок Канади, а з 1944 Комітету Українок Канади; бере участь у Конгресах Міжнародної жіночої Ради.
Голови Союзу Українок Канади: С. Василишин, О. Войценко, Л. Івасюк, Н. Когуська, К. Міськів, А. Рурик, С. Пауш, О. Свистун, С. Стечишин, М. Ткачук, А. Токарик, Л. Хорош, Д. Янда, Г. Романчич-Ковальчук, з 1976 А. Шемелюк.
Основною метою орґанізації є підтримка та здійснення усіх важливих справ, подій та починань, які сприяють постійному зростанню Української православної церкви Канади, а також заохочення членок орґанізації та їхніх родин до щоденних практик і життя за християнськими принципами, проголошеними Українською православною церквою Канади.
з офіційного сайту Союзу Українок Канади
На сайті представлені такі матеріали, пов’язані із Союзом Українок Канади:
