Про Коровай, Бабу та Королеву

December 8, 2020

Categories: Seeds: репортажі, дослідження, розмови, спогади |

Tags: родинні переписи |

Країна: Канада |




Кулінарні практики в українській діаспорі є одним із засобів збереження життєздатності громади. Дуже часто під час своїх досліджень, розмов та інтерв’ю я зустрічаю свідчення того, що власне їжа є одним із найживіших засобів ідентифікації та звязку із батьківщиною своїх прабатьків. Сьогодні хочу розповісти про чудовий і дуже щемкий приклад цього.


Герой нашої оповіді, пан Джон Дідук (John Diduck). Народився 72 роки тому в Онтаріо, виріс у Калґарі. Зараз мешкає в Пуерто Валларта у Мексиці. Родина Джона “по дідовій лінії” оригінально мала прізвище Дідух, та походить з Буковини, з села Веренчанка, що біля Заставни.

Як каже сам Джон, на жаль він майже нічого не знає про історію своєї родини.

Історія почалася з того, що багато років тому, перед весіллям, донька Джона сказала, що хотіла б вареників та голубців до весільного столу. А також, окрім стандартного весільного торта, хотіла б мати український весільний хліб – коровай. Проте, запитатися не було в кого, бо в той час ні матері, ні бабусі Джона вже не було.

Я зателефонував своїм двом тіткам, проте жодна з них не знала, як (спекти коровай). Я зателефонував у церкву, до якої ходила моя Баба, в Дофіні, Манітоба. І вони дали мені ім’я жінки, яка пекла короваї. Коли я зв’язався з нею, то вона прислала мені фото короваїв, які може зробити.

Я глянув і зрозумів, що теж зможу!

Джон Дідук (John Diduck)

І справді, Джон спік доньці на весілля коровай! Це зайняло йому багато спроб, але усе вдалося. “Звичайно, коровай не був ідеальним. – каже Джон. – Проте доньці він сподобався, адже він був від серця!”

Історія на цьому місці могла б закінчитися, і це була б чудова історія про те, як Тато пече дочці на весілля коровай.

Проте у розповіді Джона мене зацікавив один момент. Жінка, котрій Джон телефонував розпитати про короваї, в розмові його запитала – хто була його Баба?

А коли я сказав їй, що моя Баба називалася Анна Гашина, то ця жінка дуже здивувалася та зраділа. І розповіла що колись була помічницею моєї Баби, коли та готувала їжу для королеви!

Джон Дідук
Анна Гашина та Джон Дідук, ~ 1949 рік

Хто була ця жінка, котра мала нагоду готувати їжу для королеви Єлизавети?

Анна Гашина (Anna Gashyna) була другою дружиною Джонового дідуся. Вони мешкали в Дофіні, Манітоба.

Це було після того, як Брайана Малруні було обрано прем’єр-міністром. Королева не збиралася їздити по країні під час виборів. Здається, було вибрано трьох Баб, які готували їжу для неї. Кожна з них приготувала однакові страви. З міркувань безпеки у них були дегустатори їжі. З п’яти страв, зроблених моєю Бабою, три вибрали для королеви.

Джон Дідук

Браяна Малруні було обрано на пост прем’єр-міністра Канади 17 вересня 1984 року. Тому, очевидно, йдеться про королівський візит 1984 року, який тривав з 24 вересня – 7 жовтня. Під час цього візиту Королева Єлизавета та принц Філіп відвідали Нью-Брансвік та Онтаріо і взяли участь святкуваннях, присвячених двостолітньому ювілею цих двох провінцій. Королева Єлизавета також відвідала Манітобу. І, ймовірно, власне у Манітобі вона мала нагоду скуштувати страви, приготовані пані Анною.

Почастувати своїми стравами королеву? – така нагода випадає не всім. Проте пані Анна була славною господинею, активною учасницею українських фестивалів, де проводила майстерки з випікання традиційного українського хліба в глиняній печі. Знайшлися щонайменше 2 згадки про участь пані Анни в українських фестивалях у Дофіні – в 1969 та 1972 роках (джерело – ґазета The Ukrainian Weekly):

Mrs. Anna Gashyna and Mrs. Evhenia Keruiuk were there busily baking home – made bread in two traditional Ukrainian clay ovens allowing visitors to sample their product.

Чи їла Королева Єлизавета українські страви? – цілком ймовірно, хоча про меню того обіду я нічого не знаю. Але вони точно були приготовані українськими руками!

You Might Also Like