Історія одного диплому. Або як у Львові кухарів готували

Від часу переходу частини Галичини та Волині під суверенітет Австрії (1772 р., 1793 р) на цих територіях закінчується період цехового ремесла. Популярні в середньовіччі закони міських ремісників не витримували конкуренції з правилами вільного ринку. Шлях до майстра був важким, довгим, а інколи просто небезпечним. Підмайстер, навіть оволодівши фахом, ще довго міг не отримувати від вчителя так зване «визволення», оскільки останньому було вигідно мати під рукою якісного та безкоштовного робітника.

Кухарі не мали у Львові свого цеху. Індивідуальні учні прагнули потрапити на науку до знаного фахівця, що був готовий поділились таємницями власної кухні. Тому уже показовим та важливим для нас є оригінальний диплом кінця XVIII ст., виданий особистим кухарем львівського римо-католицького архієпископа Каєтана Кіцького, що був також ректором львівського університету – Матисом Заторським.

Не так часто ми дізнаємося імена кухарів великих світу цього. Але завдяки старанності та ретельності, його учень Ян Нещепурович отримав диплом та звільнення, а ми можемо насолодитись виглядом цього документа, що має ще й значну мистецьку цінність.

[Matys Zatorski kuchmistrz Kajetana Kickiego arcybiskupa lwowskiego poświadcza, że Jan Nieszczepurowicz syn Franciszka z Torczyna odbył u niego czteroletnią naukę sztuki kucharskiej i opanował ją w wymaganym stopniu. Wykazał się nienaganną pilnością i uczciwością i w związku z tym otrzymał wyzwolenie]

[Матис Заторський кухар Каєтана Кіцького архиєпископа львівського засвідчує, що Ян Нещепурович син Францішка з Торчина відбув у нього чотирирічну науку кухарського ремесла і опанував її на належному рівні. Продемонстрував свою зразкову ретельність і повагу, з огляду на що і отримав визволення]

Джерело документу