Про Ябко

October 21, 2025

Categories: Roots: репортажі, дослідження, розмови, спогади |

Авторка\автор: Ігор Лильо |




Чудовий клімат і родючі ґрунти зробили яблука одним із найпопулярніших фруктів в Україні. Про їхнє споживання, зберігання та переробку пишуть у давніх документах, художній літературі й піснях. У 1584 році мандрівник із Ґданська Мартін Ґруневег, перебуваючи у Львові, зауважив, що містяни особливо полюбляли яблучний штрудель. Іван Крип’якевич, мандруючи Львовом, згадував, що яблуневі сади не лише обступали оселі львів’ян, а й росли навіть на кладовищах. А польський письменник Миколай Рей у 1586-му писав у своєму “Житті порядної людини”:

“…з яблук можна приготувати кілька страв: добре зварити, добре посмажити, добре запекти, добре нафарширувати гуску, зробити з них хорошу кашу, протерти через друшляк, добре висушити і зберігати в коробці цілий рік, не все гризти, як свиня”.

На тлі цих спостережень дещо інакше звучать нотатки французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Розглядаючи побут запорозьких козаків XVII століття, він зауважував: «Фруктів у них небагато, зате у широкому вжитку є мед…»
Очевидно, яблуневі сади не були пріоритетом для військових, які постійно перебували в русі. Натомість у раціоні козацької старшини яблука, сливи, груші та інші фрукти траплялися доволі часто. Так, у 1768 році реєнт Києво-Печерської лаври ієромонах Іларіон, перебуваючи в гетьманській столиці Глухові, замовляв собі серед іншого “…кавуни, лимони, яблука та мед”.

У ХІХ столітті, подорожуючи центральною та східною Україною, німці Йоган Коль і Йоган Блазіус описували вози, навантажені яблуками, грушами й виноградом, що прямували з місцевих ярмарків, наприклад біля Кременчука, до Петербурга та інших північних міст імперії.

У родинах галицької інтелігенції яблука були обов’язковими під час кавових зустрічей. Коли господиня дому подавала напій, на столі поруч стояли волоські горіхи з медом, варення, фрукти з цукром, фініки, груші та яблука в сиропі.

Тема яблук глибоко вкорінена й у релігійному житті українців. На свято Преображення, або «Яблучний Спас» (19 серпня), освячують яблука й мед. Традиція велить пригощати ними всіх знайомих і самим куштувати вперше того року. У селах Покуття з яблук та помідорів навіть робили квас — напій, що весело бродив і додавав настрою. А “вар”, або узвар із сушених груш і яблук, був улюбленим пісним напоєм по всій Україні. Якщо спочатку його частіше готували в селах, то вже в другій половині ХХ століття узвар став і міським улюбленцем, цілорічним. Цікаво, що схожа традиція існувала і в кримських татар — їхній «хошаф» теж варили з яблук та інших сухофруктів.

Поширенню яблуневих садів сприяла праця селекціонерів. У Галичині однією з найвідоміших була станція Юліана Бруніцького в Підгірцях — там можна було придбати саджанці на будь-який смак. Інколи ж фруктові сади з’являлися з найнесподіваніших причин. У другій половині ХІХ століття багато греко-католицьких священників активно боролися з алкоголізмом серед селян. Закоренілому пиякові могли дати незвичну покуту — посадити кілька фруктових дерев. Якщо колись яблуко стало символом вигнання з Раю, то тут саме завдяки яблуневому дереву можна було знайти шлях до спасіння.

Для українського садівництва загалом ключовою постаттю став Лев Платонович Симиренко. Його сорт ренету, створений у другій половині ХІХ століття, і сьогодні називають “національним яблуком України”.

У першій українській кулінарній книзі Емілії Левицької, виданій у Галичині 1865 року, вже з’явилися рецепти страв і солодощів із яблуками. Згодом дружини греко-католицьких священників та активні господині створювали кулінарні курси, видавали збірки рецептів. До найпопулярніших належали праці Осипи Заклинської, Олени Кисілевської, Ольги Франко, Віри Ящинської — і в кожній з них яблука займають почесне місце.

Ось кілька рецептів, які особливо заслуговують на увагу:

Емілія Левицька

240. Салата зъ оселедцовъ
Зъ вымоченого оселедця, особно посъчи молоко съ виннымъ яблокомъ, а особно м’ясо безъ скорки и остей, а покраяне въ дробніи пластки, перемъшай съ посъченовъ цибулевъ и яблоками. На полумиску укладай одно и друге, якъ ся подобае, зальей оцтом съ оливою, посоли и носынъ перцемъ.

289. Яблока сховани
Яблока обобрати и середину выдолбати. Въ мисцъ ростирай масла трохи съ 3-ма въ молоцъ мочеными и добре выдушеными булками, вбій тамъ 3 жолтки, додай: трохи цукру, скорки цитриновой, трохи съканыхъ мигдаловъ, пъну зъ бъелков, и все перемъшай. Яблока уложи въ рондель, зальей товъ масовъ и въ руру.

324. Рыжъ съ яблоками.
¼ кл. спареного рыжу всыпати въ рондель, додати 12 двє. Масла, и нехай динстуеся. Якъ змягкне, наложити въ пластики покраяныхъ, посыпати цукромъ, цинамономъ, родзинками, и снова рыжь и такъ дальше, доки всего стане. Зъ верхи можна заляти виномъ австрійскимъ (1/2 литры) и в печь.

344. Авфлявфъ зъ яблоками.
15 дкґ. муки, 15 дкґ. масла, поль шклянки смитанки, все добре вымъшати, дати въ ринку и варити и мъшати поки не згусне. Якъ выстине, вбивати по одному 9 жолтковъ, 15 дкґ. цукру и пъну. Въ рондель вымащеный, уложи яблока начиняніи мармолядовъ, и зальей щніи высше прилагодженовъ масовъ. Печи ¾ годины. Посыпати цукромъ, и горяче подавати.

Осипа Заклинська

934. Оселедець з бульбою і яблуками печений.
Почистити 3 оселедці. Вибрати ости, здерти шкіру і посічи. Дати посіченї цибулі, яблук, намоченої і видушеної булки. Одну скланку зварених і перетертих бульб, 2 яйця і склянку сметани дати до вимащеної форми і печи пів години.

945. Варенуха
Взяти сухих грушок, яблук, вишень, сливок, грозинкі, фіґ, обмити, налити горівкою покласти меду до смаку. Закоркувати добре глиняну флашку, або заліпити шкіркою з хліба і тістом, щоби повітря не доходило, дати на 12 годин у гарячу піч. Вийняти і вже готово. Добра гаряча. Овочі їсти або ще раз. 

964 . Пиво батуринське
Взяти два відра свіжих ялівцевих ягід, 25 кг. Житнього солоду, 80 дкг. Сухих яблук або грушок краще кислиць. Солод залити водою і дати закипіти. Як покипить 5 хв. Зняти з вогню і всипати ялівцеві ягоди і яблука. Розмішати та влити у бочку або барилку. Налити м’якою водою до половини. Забити отвір в горі і хай стоїть добу. Потім щодня наливати відро води, доки бочка не сповниться. Тоді вийняти затичку, а дірку закрити серпанком (полотном) проти мух. Буде сильно шумувати. Як перешумує, можна пити. Тим часом як береться пиво, можна доливати водою, доку буде смачне. Можна також по перешумованню зіляти у фляжки і держати у ледівні. 

Віра Ящинська 

# 473 Мочені яблука
1/4 відра житнього солоду розколотити з 2-ма відрами холодної води, вилляти в барило й поставити на день. Уранці перелляти в котел, усипати чайну ложечку соли й варити поволі 2 години. Потім перецідити й на кожне відро цієї юшки покласти 2 ½  ф. цукру (можна й менше) і залляти яблука.

# 313 Яблука смажені на горіховій олії
Обібрати яблука антонівки, видовбати осередок, порізати на кружалочки й підсмажити на горіховій або гірчичній олії, щоб не розлізлись. Накраяти скибочками булки, теж підсмажити, покласти на кожну скибку кружалочку яблука й обілляти малинівкою або вишняком

# 465 Мадера 
Беруть свіжий квас із яблук і розводять у ньому мед, аж доки не стане плавати в ньому яйце. Потім варять, шумують і, перецідивши, зливають у барильце. Коли постоїть у холодному, сухому місці півроку-то зливають у· пляшки. Таке вино має барву й смак справжньої мадери.

# 469 Сидр з яблук
М’які, але не гнилі яблука, стерти на тертушці, кислі окремо від солодких, вичавити сік, знов-же таки окремо, поставити днів на 3 в холодне місце, щоб устоялось, тоді обережно злити разом солодкий з кислим, на смак. Позливати в пляшки, повкидати в кожну по 2-3 родзинки, закоркувати, засмолити й поставити на холоді. Може зберігатися рік.

Ольга Франко

Борщ з квашених яблук
Зварити звичайний росіл і додати кілька квашених яблок. Додати підсмаженого буряка і капусту. Коли б борщ не був доволі квасний, спекти ще кілька яблок і протерти їх через сито. Заправити сметаною із мукою.

Бігос з яблуками
Останки всякого мяса покроїти гарненько і вложити до запражки, розведеної росолом або грибовим смаком із дрібкою оцту. Додати до того кілька квасних яблук покраяних на малі куснички, шматок цукру, заварити разом і подати.

Яфини (чорниці, борівки)
Вкинути на кипяток і сейчас відцідити на ситі. На кґ, ягод узяти ½  кґ. Солодких яблук і тількиж грушок, гарно покраяних у кульки. На то все взяти кґ. цукру, вкинути всі овочі на не дуже густий сироп і всмажити поволи. Бензоє не додавати. На горячо уложити до слоїків. Холодні перевязати пергаміном.

Література

Гійом Левассер де Боплан Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Пер. з фр. Я.І.Кравця, З.П.Борисюк. Київ, 1990

Брицький П. Бочан П. Німці, французи і англійці про Україну та український народ у XVII-XIX ст. Чернівці, 2011.

Крип’якевич Іван, Історичні проходи по Львову, Львів, 2007.

Заклинська Осипа, Нова кухня вітамінова, накладом видавництва «Русалка», Львів, 1928.

Сапеляк Оксана, Харчування Покутян // Народознавчі зошити, № 1(133), 2017.

Соболєва Олена, Кримськотатарська кухня, Київ, 2019.

Русская Пекарня або наука якъ варити и печи составлена Емилією Левицькою, Коломыя, 1906.

Кисілевська Олена, Як добре і здорово варити, видавництво «Жіноча доля», Коломия, 1938. 

Франко Ольга, 1-ша загальнопрактична кухня, Рекорд, Коломия, 1929.

Пивоваренко О. Їжа у повсякденному житті козацької старшини як природня необхідність та соціальна ідентифікація // Етнічна історія народів Європи 2016. Вип. 49, с. 27–33.

Ящинська Віра, Розумне харчування, видавництво Сяйво, Київ, 1929.

Cennik szkółek drzew owocowych i ozdobnych Juliana br. Brunickiego w Podhorcach obok Stryja, L. 4, 1906, s. 7-15.

Mikołaj Rej Żywot człowieka poczciwego, Kraków, 1859. 

You Might Also Like