Повна назва книжки: “Кухарка Руска обнимаюча школу вареня дешевих, смачних і здорових обідів зібрана через Фльорентину и Ванду”.

Львівські авторки кулінарних бестселерів “Кухарка польська”, “Кухарка руська” та “Практичні приписи печеня сьвяточних тїст” Флорентина Нєвяровська і Ванда Малецька (підписували книжки без вказання прізвищ, лише – Флорентина і Ванда). Найімовірніше, це була перша польська книжка, яку переклали українською мовою, особливо цікаво є те, що це авторський переклад на прохання читачок, про що свідчить передмова.

Загалом, переписи за мотивами Флорентини і Ванди зустрічаються в більшості пізніших видань, з чого ми можемо зробити висновок і про те, що ця книжка мала справді неабияке поширення та вплив на кулінарну культуру, а також, що це видання є своєрідним зрізом тогочасної міської кулінарної моди.

Книжка починається з порад, як дбати про чистоту, як розпізнати якісне м”ясо, як готувати звірину та дичину, тощо.

Ось що пише про цю книжку жіночий місячник “Наше Життя” (Ню Йорк, №7 1970):

Давні куховарські книжки! Хто їх не пам’ятає? З їх пожовклих листків віє настроєм святочних приготувань і багатих стравописів. Приписи дуже різнородні і працьовиті — хіба тоді рахувалися з часом господині? А головне — складники і спосіб роботи поданий лиш загально. Панувало переконання, що всі господині уже досвідчені і їм не треба пояснювати кожної подробиці.

Таку куховарську книжку принесла нам добра душа. Це львівське видання книжки Фльорентини і Ванди п.н. „Кухарка руска“. Як відомо — обидві авторки видали були куховарську книжку [у Львові] польською мовою. Але „одержавши від пань руских много листів” як пишуть у передмові, вони постановили видати ще одну книжку, стараючись “примінити її навіть під взглядом вибору потрав до найбільше люблених і уживаних на Русі”. Року видання на книжці немає. Але з правопису можна догадуватись, що вона появилася в 80-тих pp. мин. століття.

На жаль наш примірник був понищений та закінчувався на 252 сторінці. Тому ми його доповнили фотографіями втрачених сторінок, які нам люб’язно надав пан Андрій Дейнека, за що йому дякуємо!