Українсько-анґлійська кухарка

Ukrainsko-Anglijska

Повний доступ

Стор. з 105
Сторінка 1
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Сторінка 14
Сторінка 15
Сторінка 16
Сторінка 17
Сторінка 18
Сторінка 19
Сторінка 20
Сторінка 21
Сторінка 22
Сторінка 23
Сторінка 24
Сторінка 25
Сторінка 26
Сторінка 27
Сторінка 28
Сторінка 29
Сторінка 30
Сторінка 31
Сторінка 32
Сторінка 33
Сторінка 34
Сторінка 35
Сторінка 36
Сторінка 37
Сторінка 38
Сторінка 39
Сторінка 40
Сторінка 41
Сторінка 42
Сторінка 43
Сторінка 44
Сторінка 45
Сторінка 46
Сторінка 47
Сторінка 48
Сторінка 49
Сторінка 50
Сторінка 51
Сторінка 52
Сторінка 53
Сторінка 54
Сторінка 55
Сторінка 56
Сторінка 57
Сторінка 58
Сторінка 59
Сторінка 60
Сторінка 61
Сторінка 62
Сторінка 63
Сторінка 64
Сторінка 65
Сторінка 66
Сторінка 67
Сторінка 68
Сторінка 69
Сторінка 70
Сторінка 71
Сторінка 72
Сторінка 73
Сторінка 74
Сторінка 75
Сторінка 76
Сторінка 77
Сторінка 78
Сторінка 79
Сторінка 80
Сторінка 81
Сторінка 82
Сторінка 83
Сторінка 84
Сторінка 85
Сторінка 86
Сторінка 87
Сторінка 88
Сторінка 89
Сторінка 90
Сторінка 91
Сторінка 92
Сторінка 93
Сторінка 94
Сторінка 95
Сторінка 96
Сторінка 97
Сторінка 98
Сторінка 99
Сторінка 100
Сторінка 101
Сторінка 102
Сторінка 103
Сторінка 104
Сторінка 105
1/105

Це одне із видань славної книжки “Українсько-англійська кухарка”, що книжка складається з 3 частин –
Ч.1. Практичні поради і пояснення в українській мові як варити і печи на англійський спосіб.
Ч.2. Старокраєва домашня кухня (за Леонтиною Лучаківською)
Ч.3. Вказівки для здоровля
а також коротенькі розділи – Ріжні приписи, Річи що їх варто знати, Тоалєтові поради та Роблення домашніх напитків.
Обкладинка та форзаци цього примірника втрачені, тому рік та місце видання невідомі. Проте, знаємо, що одне з перших видань було надруковане в видавництві “Канадійський фермер” у Вініпегу в 1910 році, а інше – в Нью-Йорку у видавництві Говерля у 1953 році. Власне цю книжку згадує в передмові до свого словника пані Наталія Чапленко:

У Канаді коштом “Української книгарні” видано книжку “Українськоанглійська кухарка” (без року видання), яка ще й досі є на книгарському ринку. Перша частина – це переклад з англійського видання “White House Cook Book”, а в ній заголовки приписів подано англійською і українською мовами. Це творить перший англо-український слівничок, хоч ці переклади не всі вдалі, а на теперішний час застарілі. Друга її частина “Старокраєва домашня кухня” – це кух. приписи Леонтини Лучаковської. Це єдина куховарська книжка українською мовою, яку мені удалося знайти в Канаді.

Наталія Чапленко, 1980, Ню Йорк.

Цікавою також є згадана пані Чапленко “The Original White House Cook Book” – в передмові до книжки вона називається Ґвайт Гавз Кук Бук. Це кулінарний збірник, написаний Фанні Гіллетт та Уго Зіманом (F. L. Gillette and Hugo Ziemann) та виданий в 1887 році. Книга складається з рецептів, технік приготування їжі, інструкцій з етикету, догляду за домашнім господарством та порад щодо чистоти, які практикуються у Білому домі. Ця історична книга містить рецепти перших леді Марти Вашингтон, Мері Тодд Лінкольн та багатьох інших, а також історичні меню для особливих випадків, таких як День народження президента Гранта та весілля Джорджа Вашингтона. Проте, судячи з усього, в “Українсько-Англійську кухарку” потрапила лише частина White House Cook Book – деякі рецепти та поради.

Залежно від видання, ця книжка видавалася 1 чи 2 окремими книжечками. Частіше зустрічається ч. 2 – Старокраєва, котра, як вже згадано вище, є книжкою Леонтини Лучаківської. Особливу цікавість (і багато питань) породжує рік першого видання “Старокраєвої” – 1910. Адже, книжка Леонтини Лучаківської побачила світ того ж року у Львові. Тому цікаво було б дізнатися, яким чином вона так швидко зуміла дістатися до Канади.

Переднє слово до видання розповідає про особливості господарської освіти, вірніше її незатребуваність в “Старому Краю” –

В старім краю українська жінка або дівчина не мали ніякої змоги навчитись загально варити та печи смачніші страви, а впрочім не бачили навіть потреби вчитися шукати варення і печення “панських присмак”. Старокраєва ґаздиня і часу не мала, бо мусіла разом з чоловіком тяжко працювати на господарстві і в полі. А коли трафилася така оказія, що треба було зварити “панську страву” для священника або пана з міста, то до цего кликали дячиху або учительку”.

Українсько-Анлійська кухарка

В приписах книжки є багато корисних порад – як правильно розібрати м’ясо, як зварити фасолі, якою має бути послідовність дій при готуванні певних страв, тощо.

Читайте також