Пермакультура в Україні

September 10, 2020

Categories: Roots: репортажі, дослідження, розмови, спогади |




Чи чули ви коли-небудь слово “пермакультура”?

Пермакультура  (від  англ. “permanent agriculture” – стале сільське господарство) – це підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля. 

Сам метод був розроблений в сімдесятих роках минулого сторіччя австралійцями Біллом Моллісоном та Девідом Холмгейном. До такої структуризації, узагальнення знань з різних галузей (екології, ґрунтознавства, ботаніки і багатьох інших наук про організми та їх взаємозв’язки з середовищем) в окремий підхід призвело стрімке зростання виснаження земель і водних ресурсів методами сучасної агрокультури, зменшення енергетичних запасів країн і військові конфлікти, які мали величезну соціальну реакцію. Білл Моллісон та Девід Холмгейн почали видавати книги та проводити навчання. Саме з Австралії пермакультура свій рух всім світом. В Європі цей метод був використаний системно австрійським фермером Зеппом Хольцером.

Пермакультура не є  абсолютно новим явищем. Це поєднання різних вдалих практик і технологій, зведення їх докупи для максимального результату. Це філософія цілісного погляду на речі, коли є розуміння, що будь який природний елемент впливає на систему в цілому. Звичні для традиційного землеробства терміни “бур’ян”, “шкідник”, “захворювання” в пермакультурі розглядаються з іншої точки зору, з розумінням того, що й вони виконують свою роль, навіть, якщо сьогодні ми можемо її не бачити. Пермакультура включає в себе всі принципи природного землеробства, але при цьому є більш широким поняттям. Це не просто набір окремих методів вирощування, а скоріше образ мислення.

Філософія пермакультури базується на, трьох етичних принципах: турбота про землю, турбота про людину та справедливий розподіл.

  • Турбота про Землю – це дбайливе ставлення до грунту, лісу, води, до всіх живих істот.
  • Турбота про людину – це піклування про себе, про сім’ю, про спільноту, задоволення власних потреб та повага до потреб інших.
  • Справедливий розподіл – це обмеження споживання та помірний спосіб життя для того, щоб інші люди на планеті могли жити так само, та також це перерозподіл надлишків.

Цими принципами керуються багато інших сучасних рухів і напрямків різного масштабу – біорегіони, перехідні міста, локальна економіка, рух екопоселень, “slow food”, ”slow life”, “zero waste”. Ці принципи мають бути в основі всього, що ми робимо, на всіх рівнях і незалежно від нашого місцезнаходження чи статусу.

Пермакультура в Україні – порівняно молоде явище. Перша генерація вітчизняних вчителів пермакультури з’явилася після першого проведеного сертифікаційного курсу пермакультурного дизайну 2011 року.

Сертифіковані викладачі та дизайнери можуть не лише проконсультувати в загальних питаннях чи розробити пермакультурний проект ділянки, але і вирішити  цілком конкретні завдання в галузі будівництва з природніх матеріалів, санітарії, водних ресурсів, поводження з біовідходами, полікультур і багато інших. 

З кожним роком в Україні збільшується кількість прихильників пермакультури, які застосовують етичні та дизайнерські принципи на своїх городах, фермах, будинках та прибудинкових територіях. Господарства, які хочуть не лише забезпечувати себе їжею, але й навчати інших та демонструвати переваги існування у гармонії з природою, формують Мережу центрів пермакультури.  Більшість центрів Мережі – початківці, вони розвиваються 2-3 роки, але вже можуть ділитися напрацюваннями і досвідом. Серед засновників є люди, які переїхали з міста і змінили спосіб життя, та і ті, хто займається сільським господарством у третьому поколінні. Пермакультура може успішно існувати у міста, наприклад, у громадських садах і городах, міських лісосадах. 

Пермакультурний дизайн починається зі спостереження за ділянкою протягом року, аби побачити особливості ландшафту під час зливи, у спеку, під час заморозків, визначити напрямки вітру та рух сонця протягом всіх сезонів. Це процес, захопливий і повільний, але результат дозволить мінімізувати сили на догляд за ділянкою і негативний вплив людської діяльності на довкілля. Це постійний пошук балансу екосистеми, частиною якої є людина. Допомагають побачити і відчути цілісність системи 12 дизайнерських принципів:

  1. Спостереження та взаємодія. Приділяючи час спостереженню за природою ми розробляємо рішення для практичних ситуацій.
  2. Уловлювання та збереження енергії. Завдяки розробці систем, що збирають ресурси під час їх надлишку, останні можуть бути використані згодом за потреби.
  3. Отримання прибутку. Контроль за тим, чи вартий отриманий прибуток вкладеної в систему праці.
  4. Застосування саморегуляції та спостереження за реакцією. Потрібно відмовитися від недоцільної діяльності за рахунок створення самостійно функціонуючих систем.
  5. Використовувати та цінувати відновні джерела матеріалів та енергії. Отримуй найбільшої користі від надлишку відновних ресурсів природи замість споживацької залежності від вичерпних ресурсів.
  6. Не продукувати відходів. Якщо цінувати та використовувати всі наявні ресурси, тоді ніщо не стає сміттям.
  7. Планування спершу загального, а потім подробиць. Змінюючи точку зору, ми можемо спостерігати моделі притаманні природі та суспільству. Це має формувати основу нашого дизайну, що заповнюється деталями в процесі розробки.
  8. Об’єднувати а не розділяти. Завдяки відповідному розташуванню правильних елементів, між ними встановлюються взаємозв’язки, завдяки чому вони починають працювати разом підтримуючи один одного.
  9. Використання малих та повільних рішень. За малими та повільними системами легше дбати аніж за великими, краще використовуючи при цьому місцеві ресурси та розробляючи сталі рішення.
  10. Використовувати та цінувати різноманітність. Різноманітність збільшує стійкість системи до численних загроз, беручи найкраще з унікальної природи кожної речі та специфічного оточуючого середовища.
  11. Використання граней та цінування границь. Проміжок між об’єктами є місцем, де відбуваються найцікавіші події. Часто це найбільш цінний, різноманітний та продуктивний елемент системи.
  12. Творче використання та відповідь на зміни. Ми можемо мати позитивний вплив від незворотних змін, уважно спостерігаючи та втручаючись у вірний час.

Сприяє розвитку пермакультури громадська спілка “Пермакультура в Україні”. Спілка організовує сертифікаційні курси пермакультурного дизайну, вступні курси в регіонах, тематичні семінари в пермакультурних центрах, запрошує іноземних лекторів, проводить щорічну зустріч прихильників пермакультури та міжнародні наукові конференції. З 1 вересня, спільно з громадською організацією “Мережа екопоселень України”  викладачі пермакультури запрошують на відкритий навчальний курс “Вирощуємо майбутнє”!

Ірина Казакова
Координаторка Мережі центрів пермакультури 


Слідкувати за навчальним курсом “Вирощуємо майбутнє” можна на Ютуб: https://cutt.ly/nfRWzZ

Вже є доступні кілька лекцій
Лекція 1. Придбав ділянку. Що далі? https://youtu.be/z9mZ98944kA
Лекція 2. Види грядок. Яку обрати? https://youtu.be/QHYadGqG0Pk
Лекція 3. Харчовий кошик. Як виростити борщовий набір і ще трішечки більше? https://youtu.be/g213Q9UL1R8
Лекція 4. Померзло, поїли, не виросло. Все пропало?https://youtu.be/ET9xQLNP8Sg
Лекція 5. Паростки та мікрогрін: https://youtu.be/v98TBh2Ng5Y
Лекція 6. Город у місті: https://youtu.be/nHfhebs7EeA

You Might Also Like