Коли С.Зощуку виповнилося 70 років, він повернувся до Австрії, де знаходилася його родина, зайнявся публіцистичною і журналістською діяльністю. У 1980–1983 рр., він на запрошення приятеля перебував у Торонто, багато працював у бібліотеках, написав книжку «Який харч таке здоров’я”. Книжка, яку надрукував 1985 року український видавець у Брукселі Омелян Коваль тиражем 2000 примірників (видавництво НТШ, обсяг 344 стор.), набула особливого поширення серед української діаспори.
Вступне слово написав швайцарський фахівець д-р Ральф Бірхер, видавець в Цюриху науково-популярного місячника про харчування людини «Der Wedepunkt», до якого С.Зощук присилав статті з Сирії, Ефіопії, Австрії та Канади. Він пише: «Ледве, чи міг би я знайти лікаря з кращими знаннями і досвідом на цьому полі, який міг би представити справи харчування практичніше та вірніше для цих кіл населення, що зацікавлені у справах впливу харчування, часто у вирішально шкідливому, як і лікувальному напрямках для осягнення здоров’я»… І далі «Книга блискуче написана для тих, хто хоче зберегти або скріпити своє здоров’я, олсобливо для вагітних з уваги на їхній плід, для немовлят, юнацтва, дорослих людей і старших».
В передмові до книжки д-р Микола Грушкевич із Клівленда говорить: «Ця книжка повинна стати дороговказом у харчуванні для кожного віку, а зокрема для молодих людей, які закладають родинні вогнища, для майбутніх матерів, які несуть відповідальність за здоров’я майбутніх поколінь». Він відзначає велику дбайливість автора у відношенні до українського медичного назовництва, якого він став співтворцем. В своїй книжці С.Зощук переконує харчуватися переважно овочами і фруктами, обмежити вживання м’ясних страв. В книзі подано багато корисних порад, аналізується справа харчування українського населення, козаків в походах, розглядаються причини ранньої смерті видатних українців (Шевченко, Франко, Л.Українка), які пов’язуються з нераціональним харчуванням. Зрештою, своїм особистим прикладом автор доказав ефективність цих рекомендацій (прожив у доброму здоров’ї 92 роки). Він вводить біля 100 нових українських термінів на місце латинських, як «білачка» (лейкемія), «суглобиця» (артрит), «розчинник» (ензим), «насяювання» (радіація) та ін. В книжці приведена література питання, багато рисунків, таблиць, додано словник латинських і англійських термінів.
Книга викликала багато відгуків і дискусій в українській емігрантській пресі, звучали висловлювання, що ця книга «зробила революцію в харчуванні».
Водночас С.Зощук був активним популяризатором наукових знань, насамперед в справі здорового харчування, спортивної медицини, його перу належать понад п’ятдесят статей в науково-популярних і масових виданнях українською, німецькою і іншими мовами, його публікаціями цікавилися українці і чужинці.