Ця книжка – наразі єдиний “Opus Magnum” де подано структурований підхід до творення української куховарської лексики.
Авторка, пані Наталя Чапленко, досліджувала кулінарні та господарські книжки видані в Україні, США та Канаді, аналізувала їх. Ось що вона пише про свою працю в передмові до цього видання:
“Я особисто почала цікавитися термінологією домашнього господарства від 1942 року, коли я працювала на посаді референтки хатнього господарства у повітовій господарській управі й одночасно учителькою господинської школи у Ліску на Лемківщині. Це викликало в мене потребу знати назви хатнього господарства, в тому числі й куховарства і стало стимулом до зацікавлення проблемами термінології харчування.
Отож і в Америці я постійно стежила за куховарськими виданнями та не могла не звернути уваги на те, що в нашій жіночій пресі, в її куховарських приписах уживано переважно вузько-льокальних назов, часто засвоєних з польської мови або просто узятих з англійської мови, уживаних навіть у таких випадках, коли були добрі свої українські назви.
Бувши членкою СУА, я звернула на це увагу головної редакторки ж. “Наше життя” Лідії Бурачинській, і вона запропонувала мені зібрати назви з хатнього господарства й куховарства для надрукування в журналі. Так появилося в цьому журналі в роках 1959-1960 12 статтей на ці теми під загаловком “Добір назв” у мовнім офомленні мойого чоловіка за підписом “Ч.-Ч.” Це стало стимулом для мене до дальшої праці над збиранням матеріялу і укладанням його у вигляді термінологічного куховарського слівника, який друкувався в ж. “Наше життя” під заголовком “Куховарські назви” в роках 1964-1976. Це була моя перша спроба.
Наталія Чапленко
Видання “Українські назви з куховарства й харчування” є значно ширшим, ніж можна очікувати. Тут зібрана більшість кулінарної лексики, котру можна зустріти в старих книжках та періодиці, а також окремих книжках виданих в Україні під час окупації совєтами.
Тут є назви обрядових страв, діалектні та застрарілі назви (із спеціальними позначками). Також у словнику відображені слова, які з’явилися у вжитку з появою нових технологічних процесів, термінів та речовин, які можуть бути у вжитку. Окрема група слів відображає технічні новинки того часу, які з’явилися в господарстві, а також страви походження з інших країн, котрі прийшли у вжиток українських та діаспорних господинь разом з назвами, тобто таких, що не мають українського відповідника.
Авторка окремо зауважує, що
До деяких українських термінів я подаю переклади англійською мовою, щоб показати читачкам, що багато англійських термінів і назов харчових продуктів мають украінcькі відповідники і через те не мусять входити до українськоі мови як чужі слова. Ці переклади дадуть можливість нашим господиням знайти ці продукти на тутешньому ринку.
Наталія Чапленко
Окрім багатох цікавих знахідок для мене особливо цікавим є вживання Авторкою слова “продукти”, котре зазвичай викликає подив в діяспорі – тут вживається термін “компоненти”. Загалом книжка є дуже цікавою і актуалізує потребу систематизації української кулінарної лексики.
Більшість слів в словничку мають пояснення, тобто це також певною мірою і тлумачний словник.
Наталія Чапленко (з дому Стефанів, в першім заміжжі Осінська) нар. 15 жовтня 1905 пом. 18 жовтня 1994. Родом з Коломийщини, абсольвентка Варшавського університету. Активна членка СУА, багатолітня культурно-освітняя референтка Головної Управи СУА
